В2. Дорогі випускники, а
пам’ ятаєте. як було далі? Одного вересневого
ранку ви, дехто з радістю
та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи.
В1. Що відрізняло вас першокласників від усіх школярів?
В2. Маленький зріст і великий портфель.
В1. Один учень і купа родичів.
В2. Радісна усмішка і беззубий рот.
В1.Вас
зустріла усміхнена та красива перша вчителька.
Це вона взяла
ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний
і незвіданий.
В2.Це на неї, добру
і лагідну, дивилися ви з надією, у неї
шукали захисту. Ловили кожне її
слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож
яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і
радість кожного з вас. Пам'ятайте її завжди.
У.Перша вчителька - добра й терпляча
Наче мама була нам малим.
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечка усім.
Немов фея,і добра, і мила.
Усміхається лагідно нам,
Як же щиро вона всіх
любила,
Як же завжди хвалила батькам!
(виступ першої вчительки)
В2.10 років тому ви були
лише маленькими чарівними першокласниками, які тільки-но переступили поріг
школи.
Шановні випускники! Вас вітають
господарі країни дитинства.
(виступ
дошкільнят)
В1.Так дивовижно
складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, а завтра - ваші
шляхи розійдуться. Але через якійсь час вас покличуть стіни рідної школи, де
завжди чекатимуть вашого
приходу вчителі. І
можливо, лише тоді ви по-справжньому зрозумієте, що саме вони найбільше про вас
думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого.
А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам'ятати напутні слова
вашого класного керівника.
У. В хвилини радості й
дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник,
Його ми руку дружно
відчували
Він поруч був, наш класний
керівник.
(виступ класного керівника)
|