Цікаве про амфібії
У давнину жаб опускали у молоко, щоб воно не кисло. Жаб’ячий слиз не дозволяє розвиватися молочнокислим бактеріям.
* * *
Жаби квакші – це природні синоптики. Перед непогодою колір шкіри квакш стає значно темнішим. Вони починають голосно і часто кричати. Недарма виникло прислів’я «Квакша голосно кричить – дощ по даху грюкотить».
* * *
Жаба-голіаф – найбільша жаба у світі. Довжина її тіла (без задніх ніг) перевищує 25 сантиметрів, а вага досягає 3,5-5 кг. Ці жаби – дуже рідкісні тварини. Вони живуть в Африці у болотяних джунглях Камеруну.
* * *
Жаби корисні, тому що харчуються комахами, серед яких багато шкідників сільського господарства. В Парижі у 19 ст. існував навіть жаб’ячий базар, де селяни купували жаб, щоб випускати їх на свої поля та городи.
* * *
В хорватському місті Локве існує унікальний Музей жаби, в якому налічується більше тисячі експонатів: сувеніри, вироби народних промислів, творів мистецтва, шкільні твори на жаб’ячу тему, а також живий куточок, де можна побачити та почути живих жаб з регіону Локве, які стали символом міста.
* * *
51 відсоток кисню ставкова жаба отримує через шкіру.
* * *
45 метрів можуть пролітати деякі жаби.
* * *
22 роки – максимальний вік квакші.
* * *
У деяких земноводних спостерігається синдром Пітера Пена, званий також неотенія. Це означає, що вони за все своє життя не розвиваються в дорослі особини і залишаються пуголовками.
* * *
Спину жаби-повитухи покривають маленькі бородавки, з яких, коли жабаперебуває в стані роздратування або якщо на неї нападає ворог, виділяється отруйна рідина з різким запахом. Цей засіб захисту настільки ефективний, що змушує будь-якого хижака припинити атаку. Завдяки цьому у жаби-повитухи практично немає біологічних ворогів. В організмі жаби-повитухи знаходиться стільки отрути, що тварина, котра її з’їсть, гине вже через кілька годин.
* * *
Відчувають наближення негоди й жаби: Якщо вони скачуть берегом і квакають - буде дощ. Жаби журчать - буде дощ, голосно кричать - слід чекати гарної погоди, мовчать - перед холодною погодою. Самець деревної жаби (квакші) при наближенні негоди видає характерний крик, роздуваючи свої кулястоподібні повітряні мішки, самка спускається у воду.
Тварини - як і люди: сангвініки, флегматики..
Господар, який тримає одну тварину протягом кількох років (використання в роботі коня - 18-20 років), добре знає її характер і здатність до праці, переконався, що поведінка підопічної тварини залежить значною мірою від темпераменту. Спеціалісти зазначають, що відповідно до особливостей нервових процесів тварини бувають врівноваженими і неврівноваженими, залежно від сили цих процесів - сильними та слабкими.
Тварини врівноваженого рухливого типу (не зразок сангвініків) легко контактують із людиною, швидко пристосовуються до обстановки. У них швидко виробляються і тривалий час зберігаються умовні рефлекси. Вони, крім того, рідше хворіють. А якщо й захворіють, то одужують швидше.
Дослідами доведено, що коли хворі тварини не намагалися змінити ситуацію, то це поглиблювало хворобу. Мабуть, у цьому ховається причина стійкості проти хвороб тварин цього типу.
Тварини із сильними неврівноваженими нервовими процесами - це бойовий тип. Називають їх "нестримними". Вони легко навчаються, але тоді, коли це їм подобається, дуже рухливі, завжди хочуть бути першими, тому головують у стаді. Бувають агресивними навіть у ставленні до людини. Якщо їм щось не подобається, то вони протестують аж до руйнувань.
Сильний урівноважений інертний тип, як і належить флегматикам, виявляє олімпійський спокій. Такі тварини не люблять багато рухатися. Рефлекси в них виробляються повільно, зате зберігаються надовго. Цей тип легко пізнати за характером акту дефекації, яку вони роблять нерідко лежачи.
У тварин слабкого типу погано розвинено як гальмування, так і збудження. Вони недовірливі та лякливі, повсякчас насторожені і до чогось прислухаються. Ніколи не вступають у бійку і не переносять болю. Умовні рефлекси виробляються у них важко та вирізняються нетривалістю. У стресових ситуаціях такі тварини схильні до неврозу. У коней це виражається тим, що під час пожежі вони байдуже лежать на підлозі і можуть зовсім не реагувати на це лихо. Інші, навпаки, виявляють несподівану норовливість, і коли їх виводять надвір, рвуться назад у палаючу будівлю.
Для присадибного господарства найбільше підходять тварини сильного врівноваженого рухливого типу. У них найвища продуктивність та плодючість. Так, плодючість свиноматок такого типу складає 10-12, а "нестримних" - 6-10 поросят. Для перевезення тяжких вантажів найкраще використовувати коней врівноваженого інертного типу.
