Миготіла свіча... Миготіла свіча на моєму вікні, Листопадовий вечір в журбі опустився. Душі вмерлих людей щось казали мені, Спокій мирних осель темнотою налився. Чув я з тихих кутків, як доносились ледь Із тривог материнських пісні колискові, – Чатувала ворожо непрохана смерть, Покладавши на крила болючі окови. І знущався над ними зловіщий режим, Поглинаючи все у жорстокому році. Ніби грали для них темним смутком важким Журні твори свої вічні Верді та Моцарт. Поезія Тітов Юрій