П`ятниця, 29.03.2024, 13:13

Вітаю Вас Гість | RSS

Дякую, що зайшли на сайт!
Iчастина
В1.Злинь же, музика, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час.
Вище голови! Йдіть веселіше!
Ми усі вже чекаєм на вас.
В2. Тож давайте запросимо наших випускників до цієї святкової зали. Зустрічаймо їх добрим словом, світлим поглядом, музикою та оплесками.
В1.Дорогі друзі!Шановні випускники,вчителі,вихователі,батьки,гості!З нагоди особливого свята,якого немає у жодному календарі, у цьому  святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії,сум розтавання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються з рідною школою учні,які підуть у самостійне життя.
В2.Дозвольте розпочати наш святковий вечір-неповторне свято юності.І нехай воно запам’ятається вам усім якщо не назавжди,то,принаймні,надовго.
Традиційно право відкриття урочистостей та першого привітання надається найшановнішій,наймудрішій людині,котра добре знає всіх випускників,котра порадить,підтримає в складну хвилину.Тому право відкрити сьогоднішнє свято і привітати надається директору школи 
Директор:Свято, присвячене випуску оголошується відкритим
(звучить гімн України)
(привітання директора)
У.Хай завжди буде літо і прощання,
Легенький смуток і веселий сміх,
Останній вечір і палкі бажання,
Вітаєм друзі,з святом ,вас усіх
У.Настає врочиста мить,                                                                                                                      
І довкола людно, як ніколи.                                                                                                              
  Щоб свідоцтва нам вручить,                                                                                                         
Слово має зауч школи! 
 В1.Для зачитування наказу про вручення свідоцтв надається заступнику директора з НВР 
(Вручення свідоцтв)
 
В2.Прийшла такая вже пора,
 Що розставатися вам пора.
 Але не сумувати тут зібрались,
 А пригадати, як все починалось.
 
- Тихо...Тихіше!
 Народилась дитина,
 Гарненька така на вид.
Спи, мій голубчик, спи, мій синочок, Спи, мій дзвіночок.
Хай крізь роки будеш ти найщасливіший, Коли підростеш. А поки...
(Фонограма "Топ, топ, топает малыш")
 
 В1. Ви ще не ходили до школи. Яким було тоді життя?
 (Інсценізація)
( Батько сидить читає газету. Заходить дочка.)
 Дочка. Тату, а чому іде дощ?
Тато. Підеш до школи - дізнаєшся.
 Дочка. Тату, а у Баби Яги є бабенятка?
 Тато. Звідки я можу знати.
Дочка. Тату, а навіщо коняці коси не плечах?
Тато. Запитай у коняки.
 Дочка. Тату, а мотоцикл любить цукерки?
 Тато. Не знаю, я його не запитував.
Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про все запитую?
Тато. Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати. (Дочка виходить)
Тато. От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити!
 
В2. Дорогі випускники, а пам’ ятаєте. як було далі? Одного вересневого
ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи.
В1. Що відрізняло вас першокласників від усіх школярів?
В2. Маленький зріст і великий портфель.
В1. Один учень і купа родичів.
В2. Радісна усмішка і беззубий рот
В1.Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.
Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий.
В2.Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам'ятайте її завжди.